Тест на тему "Готуємось до ЗНО. Остап Вишня"
- «Поминув свою землю, навіть не глянув на неї... Далі та далі... Уже смеркло, як дійшов він до Пісок... З неба блищали ясні зорі
- по селу то там, то там світилося в невеличкі віконця світло
- а в Гальчинім шинку топилось у печі...»
- «Там ішла моя мати з похиленою головою. Я відчував: пахне м’ятою. Я гладив її милу голову з нальотом сріблястої сивини. Але раптом переді мною виростала загірна даль..."
- «Губернський секретар, ще й регістратор?!.. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується"
- «У 1921 роцi почав працювати в газетi “Вiстi” перекладачем. Перекладав я, перекладав, а потiм думаю собi: “Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потiм – письменником можна бути. Он скiльки письменникiв рiзних є, а я ще не письменник”...»
Натисни на цю кнопку щоб побачити правильну відповідь
Правильна відповідь виділена іншим кольором.
Якщо правильних відповідей декілька, то всі вони будуть виділені іншим кольором.
-
- «Поминув свою землю, навіть не глянув на неї... Далі та далі... Уже смеркло, як дійшов він до Пісок... З неба блищали ясні зорі
- по селу то там, то там світилося в невеличкі віконця світло
- а в Гальчинім шинку топилось у печі...»
- «Там ішла моя мати з похиленою головою. Я відчував: пахне м’ятою. Я гладив її милу голову з нальотом сріблястої сивини. Але раптом переді мною виростала загірна даль..."
- «Губернський секретар, ще й регістратор?!.. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується"
- «У 1921 роцi почав працювати в газетi “Вiстi” перекладачем. Перекладав я, перекладав, а потiм думаю собi: “Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потiм – письменником можна бути. Он скiльки письменникiв рiзних є, а я ще не письменник”...»