Цей стиль досяг піку своєї популярності в останній декаді XIX — на початку XX ст. Його характерною особливістю стала ідея синтезу, яка б змогла об'єднати всі види мистецтва і залучити до сфери прекрасного природну красу. Його архітектуру відрізняє відмова від класичних ліній і кутів на користь більш декоративних (необарочних, неоготичних) при використанні нових матеріалів таких, як метал, бетон, залізобетон.