"О, яке страшне пробудження! Всі оці вісім років... вона, моя радість, моя гордість... була лицемірна, брехлива... гірше, гірше... злочинниця!.... Ні релігії, ні моралі, ні почуття обов'язку... Ти зруйнувала все моє щастя, занапастила все моє майбутнє. ... А щодо наших стосунків, то про людей — усе мусить бути, як і було, але, розуміється, це тільки про людське око. Отже, ти залишишся вдома, це річ зрозуміла. Але дітей ти не будеш виховувати. Я не можу довірити їх тобі... "Даний вислів належить