Коли та між ким було укладено угоду, наведену в уривку:«То ми, великий государ, підданого нашого гетьмана і все Військо Запорозьке ... пожалували і веліли бути під нашою, царської величності, високою рукою, згідно з давнішніми їх правами і привілеями... Судитися веліли їм у своїх старших, а наші бояри і воєводи в їх суди мішатися не будуть. Число Запорозького війська ми означили в 60 000 реєстрових. А коли б прийшла гетьманові смерть ми лишили Запорозькому війську вибирати гетьмана самим між собою, а обравши писати до нас. А обраний гетьман вчинив присягу нам. Маєтків козацьких і земель ми веліли не відбирати. А коли почнуть приходити до гетьмана посли держав з чимось добрим, таких послів гетьману приймати, а нам зараз про це писати. А коли посли з якоюсь справою противною нам, то затримувати їх і без нашого указу не відпускати. А з турецьким султаном і польським королем без нашого указу зносин не мати...» (витяг з «Привілею Війську Запорозькому»).