Прочитай уважно текст, не поспішай. Мурашки пообідали Дідусь Трохим прийшов з поля та й каже:– Іду я, Івасику, полем, дивлюсь – біжить зайчик, до мене лапкою махає: «Зупиніться, я вашому Івасикові хлібця передам !» І дає мені окраєць. «Це, – каже, – з пшеничної муки ми, зайчики, пекли». Беру в дідуся хліб, куштую – смачний. Зайчики пекли. З’їв і вирішив наступного дня віддячити зайчикові. Узяв цукерки, що купила мені бабуся Ганна, і – в поле. Йшов та уявляв, як зайчик братиме лапками подарунок, як смакуватиме. Знаю, що зайчики люблять моркву, але ж цукерки солодші. Бачу: росте заячий холодок, а зайчика під ним нема. Росте шипшина, а зайчика нема. І застав мене у полі дощик – йшов недовго, тільки покропив землю. Глянув я в небо, а там уже сонечко і веселка. Забув я про зайчика і почав рахувати кольори: синій, зелений, жовтий...– Один, два, три, чотири... – лічив на пальцях. Розтулив долоню та й впустив цукерки. Глянув на землю, а ними вже ласують мурашки. Не знайшов зайчика – пообідали вони.(158 слів) Андрій М’ястківськийТИ ГОТОВИЙ ВІДПОВІДАТИ?