"Про кого йшла розмова юного То-Ма-Кі з Директором, який радив:"Ти візьми їх усіх до рук, — сказав він мені, зиркаючи на мене спідлоба, — так візьми, щоб і не пискнули. Розбалувались...гади!.. їх було семеро. Вони були за тих часів диктаторами фабрики. Вони ними лишилися й до наших днів, незважаючи на всі дотепні міркування про колективне ставлення фільму, про колективне оформлення кадрів та про колективний монтаж...""