Прочитай текст. Дай відповіді на запитання Одного разу простий Олівець, який стояв у коробці для ручок почув, як хтось плаче у протилежному куточку стола. – Хтось плаче! Давай, перевіримо! – запропонував він своїй подрузі Гумці, яка гріла свій бочок на великому столі. Друзі відкрили тумбочку стола і побачили маленьку Книжечку. – Хто ти? Чому ти плачеш? – запитала її Гумка. – Я – Казка! – відповіла маленька Книжечка. – А плачу тому, що я тепер нікому не потрібна. – Та не може такого бути! – сказав Фломастер, що лежав на столі і чув усю розмову. – Може! Марійка виросла і пішла до школи. Про мене тепер ніхто не пам'ятає. – Це, справді, сумно! – прошепотіла Гумка, мало не заплакавши... Аж раптом Олівець мовив: – У мене є ідея! Потрібно щоб Марійка віддала тебе у бібліотеку! – Ой, а що це таке? Я не хочу туди! Я боюся! – Не бійся, Книжечко! – засміялася Гумка. – Це місце, де багато-багато Книг, твоїх подруг! Кожного дня туди приходять діти, вибирають Книжечки і читають! – Ой, тоді я хочу в бібліотеку! – зраділа Книжечка. – Але як нам змусити Марійку віднести тебе туди? – почухав свій бочок простий Олівець. – Я знаю! – вигукнув Фломастер. – Я попрошу своїх братиків і мого давнього друга Альбомчика, і ми разом намалюємо малюнок для Марічки. І вона тебе віднесе у бібліотеку! – А я допоможу! – сказала Гумка. – Було б взагалі чудово, якби Марійка показала цей малюнок своїм друзям! І тоді всі книжечки, які лежать десь на полицях, змогли б перебратися до бібліотеки і знайти своїх читачів! Коли Марійка повернулася додому, на столі вона знайшла Книжечку «Казка». А поруч лежав малюнок «Подаруй книгу бібліотеці». Наступного дня дівчинка віднесла Книжечку до бібліотеки. 1.Познач назву жанру твору