Тест на тему "зно Кобилянська"
- «Не можу позбутися до сьогоднішньої днини думки, що музика позбавила її життя… Одною-однісінькою тоненькою струною вбила її»
- «Ганнуся не дізналася ніколи, як причинилися її без думки кинені слова до сумної події»
- «Ні, я не вдам того, що вона. Ані в любові, ані в горі, ані в перемаганні себе, а вже найменше в плеканні гордості! Я проста робітниця, тип послугача з природи вже, що не наділила її навмисно тим гордим даром, щоб повзав… Тому повзаю й корюся до сьогоднішньої днини, й належу до тих тисячок, що родяться на те, щоб без нагороди гинути!»
- «Скінчивши грати, зложила по хвилі руки на фортеп’ян – саме де ноти кладуться, і опустила на них голову. Мертва тишина…»
Натисни на цю кнопку щоб побачити правильну відповідь
Правильна відповідь виділена іншим кольором.
Якщо правильних відповідей декілька, то всі вони будуть виділені іншим кольором.
-
- «Не можу позбутися до сьогоднішньої днини думки, що музика позбавила її життя… Одною-однісінькою тоненькою струною вбила її»
- «Ганнуся не дізналася ніколи, як причинилися її без думки кинені слова до сумної події»
- «Ні, я не вдам того, що вона. Ані в любові, ані в горі, ані в перемаганні себе, а вже найменше в плеканні гордості! Я проста робітниця, тип послугача з природи вже, що не наділила її навмисно тим гордим даром, щоб повзав… Тому повзаю й корюся до сьогоднішньої днини, й належу до тих тисячок, що родяться на те, щоб без нагороди гинути!»
- «Скінчивши грати, зложила по хвилі руки на фортеп’ян – саме де ноти кладуться, і опустила на них голову. Мертва тишина…»