Тест на тему "Образне слово поетичного модернізму"
- «Ох, як довго я спала!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»«О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»«Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»
- «Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»«О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»«Ох, як довго я спала!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»
- «О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»«Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»«Ох, як довго я спала!»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».
- «Ох, як довго я спала!»«Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»«О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»
Натисни на цю кнопку щоб побачити правильну відповідь
Правильна відповідь виділена іншим кольором.
Якщо правильних відповідей декілька, то всі вони будуть виділені іншим кольором.
-
- «Ох, як довго я спала!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»«О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»«Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»
- «Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»«О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»«Ох, як довго я спала!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»
- «О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»«Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»«Ох, як довго я спала!»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».
- «Ох, як довго я спала!»«Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся»«Не зневажай душі своєї цвіту. Бо з нього виросло кохання наше!»«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»«О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно...»