Хто так характеризує тодішню поезію: Піднаторіли наші віршописці, бодай їх муха вбрикнула в колисці,— убогі словом, мислію порочні, у тридцять літ плішиві і старі, вони складають віршики святочні, а в селах ридма плачуть кобзарі. Або такі, як ти оце, дівчата в сумних піснях виспівують життя. Ще Україна в слові не зачата. Дай боже їй родити це дитя!