Прочитай мовчки цей текст. Запусти таймер на 3 хвилини. Запам'ятай місце, де ти зупинився по сигналу таймера. Дочитай текст до кінця.Олег ПогинайкоБезцінна перлина Маринка не так часто приїжджала у село до бабусі з дідусем. Літо було єдиною порою під час якої всі три місяці проводила з ними. Хоча їй було всього шість років, із великим задоволенням допомагала стареньким на городі, в саду, на подвір’ї, в будинку. Вона також любила, коли за якісну виконану роботу, бабуся пригощала її своїми смачними стравами, називала її ангелятком, квіточкою, котиком, а дідусь іще —перлинкою. Й хоча маленька не знала, що це таке, перлинка, все-такивірила: якби перлина не була цінною річчю, ніколи не називав її так.— Прийде день, коли я не тільки покажу тобі перлинку, а також іподарую, — сказав старенький одного дня.— Правда? — зраділа дівчинка й заплескала в долоні. Їй дуже хотілось,аби старенький хоча б показав перлинку, проте не наважуваласяпросити, знаючи його впертий характер. Однак прийшов той день. І хоча це сталося напередодні осені, дівчинка зуміла дочекатися його. Затамувавши подих, уважно спостерігала, як він обережно виймав її зі шухляди столу, ставив її перед нею. А вона маленька, кругла сяяла наче сонечко. Тільки оте сяйво було незвичайним, дивовижним, чарівним.— Оце і є вона — морська перлинка — камінець, який утворився не уземних надрах, а саме у раковинах молюсків, які живуть під водою.Перлинки є жовті, блакитні, рожеві і навіть чорні. У своїх колекціях їхполюбляють мати здебільшого багаті люди. Але є ще одна перлинка, яку й вони не мають.— Чому? — поцікавилася онучка.— Бо вона безцінна.— Вона нічого не коштує?— Вона найкраща в усьому світі. Її не можна ні купити, ні продати, незнайти у печерах, на дні моря, ні відібрати, ні подарувати.— Тоді де вона знаходиться? — забажала уточнення Маринка.— У серці – поставивши руку на груди, де знаходиться серце, пояснивдідусь. І називається вона — ЛЮБОВ. Тільки по-справжньому любляча людина вміє співчувати людському горю, допомагати, є доброю, щирою, ніжною, лагідною